Бува, відкриєш очі після сну,
Немов живий, неначе мертвий,
Можливо, усе життя своє я сплю,
А сон – реальністю протертий.
Бува, відкриєш очі після сну
Мовчки і заціпенілий.
У погоду хмарну чи ясну –
Мені цей світ незрозумілий.
Бува, відкриєш очі після сну
І ковдру тягнеш вище й вище.
Свою кімнату затісну
Я склав би в ящик на горищі.
Бува, відкриєш очі після сну
І вже такий щасливий.
Я бачу: осінь і весну,
Листя, квіти, зливи.
