Від вересня відняти квітень — буде «п’ять».
На струнах серця час уміє грать.
Мелодію життя й любові я спізнав.
А отже, нащо місяць цей настав?
Я жовтня зачекавсь. Точніш, весни. Краси.
А Осінь каже: «В мене попроси...»
Я прошу, Золотавко, добрих, ніжних снів,
А в снах — історії про місто Львів…
Ось дуб перезаплівся з кленом. Навмання.
Ось квітку із бруківки хтось підняв.
То Ужгород. Ось склянка. Сакур квітне квіт.
Який тривкий у квітки був політ!
Із крони у долоні…
15 вересня 2010
