Знову з весною крокую до літа.
Віршами словоцвітіння вінкую.
Кожну пелюстку очима цілую,
Так, що аж травень усмішкою квітне.
Білі дерева залюблені вітром.
Золотом сонце дає преміальні.
Радо, чорнилом малюю буквально
Квітку ласкаво обтесану світлом.
Ніжно обвіршує душу тепло,
Гілля із рими легенько курсивить.
Скільки ще маю поезій окрилить,
Так, щоби затишно мріям було?
Скошую словом густі полини.
Муза й перо моїм Всесвітом правлять.
Вірш надсилаю в редакцію травня,
Хай надрукує у збірці весни.
06.05.2021
Віктор ОСТРОУХ
