Йди, вояче, до самого кінця,
Серед крові братів на землі,
Коли не чути материного слівця,
І якщо навколо одні вороги!
Йди зі співом про рідне село,
Про батьківську турботу безцінну,
Щоб не злякало вороже зло…
Співай за Україну нашу єдину!
Думай про берег під сонцем
Де влітку з дівчиной кохався,
Згадай, як під її віконцем
В коханні вперше признався.
Збери свою волю в кулак,
Й тримай все життя у моменті…
Покажи ворогу, який ти козак,
І, що є «п*зда» в асортименті!
Покажи, що таке справедливість,
Що заслужила «мирна» Росія,
Що не має краю українська сміливість,
Й що існує єдина Україна!