верлібр
Безмежний степ
Та й під шатром небес
І вітром дихає
Й штовхає в груди
Так рідний і живий
Цілющий дорогий
Він обіймає нас
І віддається людям
Тож засівайте
Жніть зерно в хліба
Я дам вам все
Живіть і розмножайтесь
Але в любові
Як учив Господь
Бо як змія вповзе
Жадоби й зла
Між вами
Добра не ждіть
Хоч навіть брат
І брат
Причина для розбрату
Щораз знайдеться
Не сійте зло
Прошу в останнє вас
Бо проросте страшне
І вся краса моя
Зчорніє в протилежність
Обмеження в часі не має
