*****
Говорять, скільки є людей,
То стільки ж і думок існує,
Та мізер лиш із тих ідей
Себе таки реалізує.
І тут питання постає:
Чому ж життя лиш мізер має?
Коли до справ час настає,
То більшість, наче дим, зникає.
Можливо, хтось із вас вважа,
Що тут фінансова проблема,
Яка усім їм заважа
Втілитися в життя зокрема.
Гадаю я, що лихо тут
Все ж радше в тому полягає,
Шо більшість з нас душевних пут
Не може зняти чи не знає;
Тих пут, що тиснуть в силі тій
І на бажання, й намагання
Утілити в красі усій
Свої і мрії. й сподівання.
Не варто все ж свої думки,
Ідеї світлі й почування
Всі зачиняти на замки
Й ключів збуватись без вагання.
Вони ж бо є у нас на те,
Аби в життя їх утілити,
Яке в нас часто непросте,
З метою краще всім нам жити.
Гаразд, як думи й почуття
Свої на них як слід націлиш,
Та швидше втіляться в життя,
Як з іншими ти їх розділиш.
Євген Ковальчук, 07. 07. 2019
