А йому лиш двадцять літ
А він ,як голуб посивів.
Для нього цвів білий цвіт
Він, ще життя не розгледів.
Прийшла війна взяв зброю
Пішов добровольцем у бій.
Захищав наш дім- собою
І ворогам давав відбій.
Там пекло, кулі свистять -
Щодня побратимів втрачав.
Від град бетони горять
Молитвою- небо тримав.
Дивився в очі смерті
Як вої йшли у вічні сни.
Із пам'яті не стерти
Як горіло все від війни.
Йшов вперед крок за кроком
Визволяв від орди наш дім .
День в бою здававсь роком
Ніс стяг перемоги нам усім .
В шрамах душа,і тіло
Рани зашиті глибокі.
Зламані його крила
Спалені - вежі високі.
Там ,де маки у полі
Пломеніють край доріг в житах.
Тут пролито море крові
Кряче ворон голосно птах .
Ми, в боргу перед тими-
Хто стояв день, ніч у борні.
Вони стали святими
Щоб був мир на нашій землі.
