Сьогодні це граничний день,
Співати хочеться пісень.
Весна стрічається з зимою.
Струмочки всюди вже дзюрчать,
Птахи до нас уже спішать.
Та сумно на душі чомусь,
Можливо й радісно комусь.
Мов та невидима стіна.
Зима-Весна.
Стіну в Берліні зруйвали,
Нову на Сході будували.
Все як завжди,
Комусь схотілося війни.
Людство хотіло ж лиш весни.
Тепла та світла всім хотілось.
Нажаль не все це так здійснилось.
Та все ж це радісний мотив,
Не кожен до весни дожив.
Все розцвіте, зима мине.
Найкращі дні там в далині.
Обійми наші цій весні.
Мирного неба, здоров'я міцного,
Все , що найкраще хай буде весною.
Хтось заклинає лише перемогу, всім же життя та миру міцного.
Хай кожен в домівку свою повернеться.
Всі, що чекають, те й кожен діждеться.
В чомусь комусь слід уступити,
Вину свою визнати, в мирі знов жити.
Знову збудуєм на Сході стіну,
Знов на кістках, непохитну, міцну.
Знову збудуєм війькові заводи,
Все у людей не так як в природі.
All are in front of
Now is not no it is now
Their - их, she - c их,
He - он, it - оно.
Word - слово.
Words - слова.
Game - игра.
Он, не он
Уже взрослый слышу стон.
In put это не снаружи,
В лоб как дам, еще ты нужен.
(Very - очень, Wonderful - чудесная,
This - эта , Game - игра.)
Очень чудесная эта игра.
О, да !
ID:
975307
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.02.2023 07:12:43
© дата внесення змiн: 28.02.2023 13:31:08
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
