Знову ділять Україну
Олігархи кляті…
Лежить вона у руїнах,
Зрада з нею й «вата».
Ділять неньку Україну
Не по мові й вірі,
Усе ділять між своїми,
Грабують без міри.
Вона ж стогне-плаче, бідна,
Кровію стікає,
Бо ж гвалтує її, рідну,
Божевільний Каїн.
Знущається з України,
Крає на шматочки,
Везуть з війни домовини,
А в них – сини й дочки.
Ділять кати Україну
Вже не по Дніпрові…
Пісня змовкла солов’їна,
Зорі впились кров’ю.
Може ж досить Україну
Кроїти на шмаття?
Чи ж мало вже погноїли
Болотяні «браття».
Та ніколи Україну
Вже не розділити,
Бо народ її єдиний
У борні й молитві!
30.07.2023.
Ганна Верес Демиденко