Життя все різнокольорове,
Буває чорно-біле геть,
Весь час мінливе наче море,
Чекаєш долі добрий жест.
Коли душа садок квітучий
І весна з літом цілий рік,
Тоді, як пташечка співуча,
Кохаєш піснею цей світ.
А подих той духмяних квітів,
Підхопить легкий вітерець
І всіх кого він тільки стрітить,
Торкає ніжно струн сердець...
Один відчує подих літа,
Весну вже інший впізнає,
Така вона душа піїта
І кожен бачить в ній своє.