Ежедневно тревога,
ежедневно — не ты,
вот такая морока,
вот такие понты.
Тараторит сорока —
фу-ты, ну-ты, пляши,
есть минута до срока,
никуда не спеши.
Не спешу, дожидаясь,
докучаю, пишу,
приручаю, свыкаясь,
без надрыва дышу,
с рук кормлю, не отчаясь,
может быть прикормлю,
как прожорливых чаек,
как салатную тлю.
В доме многоквартирном
сот от крыши до дна,
как в головке инжира
сосчитать семена,
кто их там сосчитает,
разве после сочтут
у веснянім розмаю —
не сочтите за труд.
Тараторит сорока,
исчисляет день «π»,
говорят, в том нет прока —
не смиряйся, терпи,
нет в отчизне пророка
и в другом не ищи,
нет ни чёрта, ни бога,
есть галушки и щи.
Мера иррациональности —
не превысит семи,
мера национальности —
степень точности «π».
Оцени по нормальности
из семи ноту «ми»,
отличи идеальности
следа птицы и ѱ.
ID:
1022911
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками дата надходження: 25.09.2024 08:48:14
© дата внесення змiн: 25.09.2024 08:48:14
автор: Под Сукно
Вкажіть причину вашої скарги
|