Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: Білий парусник - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Master-capt, 22.12.2024 - 21:18
Сподобалась пісня... на мові тяжко зустріти такі мрії, щось про море, хоч би біля моря! Моє! ШІ виправляє недописане.
Валя Савелюк відповів на коментар Master-capt, 22.12.2024 - 22:55
ШІ тільки музику підібрав і голос)) а цей вірш давно тут, на сайті і написаний давно, ШІ тексту не чіпав, бо його про таке не просили - він придумав пісню на мої слова - 13 пристань - це у річковому порту в Києві є така конкретна 13 пристань... дякую Вам за візит і відгук, приємно, що пісня Вам сподобалась, бо мені вона подобається також Валя Савелюк відповів на коментар NikitTa, 22.12.2024 - 20:34
трапляється... ну, у всіх є перспектива для вдосконалення
Lana P., 22.12.2024 - 19:52
Схвалюю Ваш вірш, а Ші з'їдає ту енергетику, яка закладена у твір, тому втрачається справжнє сприйняття...З пошаною до Вашої творчості, Л. Валя Савелюк відповів на коментар Lana P., 22.12.2024 - 20:31
дякую, Ланочко... ну, ШІ - це все таки не-живе щось, але, скажу я Вам, сама тому дивуючись, що ШІ розуміє (в лапках, звіснно) мене глибше, чим багато хто з-поміж людей, якщо таке зізнання і свідчить проти мене - що ж... так воно і є наразі
Валя Савелюк відповів на коментар Leskiv, 22.12.2024 - 20:24
так, Ви праві -на любителя... і я виявилась таким любителем наразі вдячна Вам за увагу
Мирослава Жар, 22.12.2024 - 19:20
так,але все одно це неможливо прийняти повністю...Білий парусник-далека мрія... Музика заважає, вибачте. Таке важко озвучити. Валя Савелюк відповів на коментар Мирослава Жар, 22.12.2024 - 20:22
ну, чого ж вибачатися - Ви кажете відкрито мені, а не десь поза мною, про свої враження і це нормально... я так само відкрито скажу, що мені ці пісні дуже подобаються, можливо це свідчить про брак мого музикального смаку, а все одно мені ці пісні (я розумію, примітивні, певно, як для справжньої музики, і штучні навіть) - подобаються, бо вірші мої співаються - і гарно звучать... я це таємно знала завжди, тільки треба було про це не говорити вголос (мама моя співала, і перша моя любов до поетичної творчості пов"язана саме з піснями - я слухала, скрізь ходила за мамою і весь час просила - ну заспівай ще... і вона ще співала мені...)) то коли я чую, як "хтось" співає мої вірші - для мене це такий великий успіх, як наче б котрогось із моїх віршів надрукували в ЧИТАНЦІ для якого там? - четвертого класу... так-так, найвища мрія моя така про визнання, смішна звісно ж))...дякую, пані Мирославо, за візит і відгук, всього Вам кращого зичу, як і завжди
|
|
|