(пісня)
І
Десь високо в небесах
Там летів відважний Птах,
Поміж хмар та поміж зір
Птах витав посеред гір.
Він у серці оживав,
Бо додому повертав —
До Вкраїнської землі,
Що палає у вогні.
Не жалів Птах власних сил,
Не жалів своїх він крил
Розпачем знесилених,
Зболених, розкрилених.
Кожна мить його вела
До батьківкого гнізда
І почув Матусі глас:
«Захисти, синочу, нас!»
ІІ
І він кинувся у бій —
Розірвав ворожий стрій!
Пір'ям тисячі вогнів
Вмить накривши ворогів!
Обпалив, сміливий Птах,
В бистроті польоту шлях —
Вже дорогою назад
Утікає супостат!
В них метався Птах мечем!
Кидав їх у чорнозем!
Кігтями врага порвав,
Бо жа́лю уже не знав!
Закривавлений — живий
Птах вкраїнський, Птах святий,
Волю вільную здобув
Та до Неба сам відбув.
ІІІ
Сильний духом Вільних мрій,
Вірний Небу і Землі
Боривітер віддавав
Серце людям. Вічний став!
Не боявся Птах тортур!
Лицар Волі! Вой Савур!
Він за правдоньку страждав,
Скрізь відвагою палав!
Юний витязь у роках —
Древній мудрістю в літах
І віднині й на віки́
Птах летітиме в світи
Та зшиватиме в боях
З правди-віри вічний стяг!
Крізь нетліннії мости
Воїн Світло йде нести!
ІV
В кожній думці та у снах
Птах живе у молитвах!
Клином тисяч світлих кіл
Він герцює всіх врагів!
І нуртує поміж крил
Сила шабельок-вітрил!
Бо немає вже місцин
Для незлічених могил!
Вірний Богові та нам
Вірі, волі та житам
Обійде він сто облог —
До святіших Перемог!
У відвазі дух його
Кріпить тіло і крило!
Не лякається він згуб,
Бо цей Птах — СОКІЛ-ТРИЗУБ!
Марія Дребіт
12.01.2025 Португалія
фото з нету
