Не наслухаюсь, не надивлюсь,
Я хочу "бути" не чекати...
І в моменті сили розчинюсь,
Щоб лиш тебе одну кохати.
Де зорі світять тільки для нас двох
На сцені припорошеній снігом,
Де виблискує посріблений мох,
Де нема для кохання мірила.
Не наслухаюсь, не надивлюсь
Не надихаюсь... Буду чекати,
Коли в твоїх очах утоплюсь,
Коли зможу тебе обійняти...
І нехай світло зірок не гріє,
А цей сніг нестерпно пече,
Я плекатиму в таїні мрію,
Лиш про тебе, сонце моє.