Якось здалося осінь- це не сон
І цей холодний світ і є реальним,
І дощ, що падає у неї за вікном
Почав здаватися вже зовсім ідеальним.
Але на зміну тут прийшла зима
Холодним снігом все кругом закрила.
А за вікном сидить вона одна,
Журливу душу, що од всіх закрила.
Заслалась кригою не гірше від асфальту,
І віру втратила в свою нову весну.
Їй так потрібен був хтось особливий,
Той хто поверне знову їй надію ту.
Та не прийшов ніхто, і знов вона одна.
Їй вистарчило віри. Розквітла знов весна.
