***
Жив колись бідненько Гнат
У старій хатині.
А тепер пішло на лад
У його родині.
Все життя своє працює
Трактористом чесно
Бички, свині він годує
Не одну вже весну.
Вибудував якось Гнат
Здоровенну хату
І веранду вікном в сад
Будував без блату,
Мозолі в руках у нього,
Брудна одежина,
А тепер йому говорить
Шановна дружина:
- Ти працюєш трактористом,
То як хочеш Гнате,
В хаті мило, любо, чисто
У комору підеш спати!
Ох і Гнат як розсердився
Та мерщій у стайню:
- Я для того так трудився
Щоб жилось так "файно"?
Бичка взяв він за ланцюг
Притягнув до хати: -
- Ти, мій вірний любий друг,
Біля жінки будеш спати:
- Ну-бо я куплю пляшчину
Та й піду із дому,
Вип’ю я собі чарчину
Й ляжу десь в солому.
От тепер дійшло дружині
Гірко почала ридати:
- Любий, милий ти від нині!
Біля мене будеш спати!
Для чого було будувати
Здоровенну хату,
Щоби потім у хліві
Чи коморі спати?!...
