Заростає в душі, там де рай цвів, повільно осот;
Фраза милої сонце закрила, раптово, мов хмара…
Ти сказала мені: «Народись через років п’ятсот,
Зрозумію тоді, любий, може з тобою ми пара.»
…А півтисячі літ пролетить, наче спалах зорі;
Інші сни-сподівання пророчать, мов дивляться в воду,
Інші діти – не наші! – до вечора мріють в дворі
Що й вони через років п’ятсот пострічають свободу…
А півтисячі літ пропливе, наче бистра вода;
Інші душі ходитимуть світом, де рай розпустився,
Буде мрії ступати стрімка і всесильна хода… –
Зрозумію тоді, як я сильно в тобі помилився.
04.12.2010 р.
краще філоромлірика . Це жарти звісно, але над ідеї (створення нового виду лірики) можна задуматися. Кажеш "аналіз", та який там аналіз, просто висловив свою думку. Вірш написаний моїм улюбленим розміром, саме цей розмір найлегше лягає на музику. Ех, жаль, що я не музикант. а то б мелодію ще придумав
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
є в мене друг-композитор, в нас безліч спільних робіт навіть колись писали пісні виконавцям зараз попиту нема
ні, вірш доробляти, або виправляти не потрібно , він вийшов мрійливо-романтичним, із присутніми Тобі елементами роздумів та аналізу. Можеш сміливо патентувати новий вид лірики: "Філософсько-романтична лірика" Після того, як прочитав перший раз подумав, що кінцівка сумна, але ж ні, розчарування буде через півтисячі літ, отже, не така вже й сумна ця кінцівка.
Цей вірш приречений на успіх (повір мені на слово)
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...або скорочено - філромлірика
а якщо серйозно, то без Твого аналізу і вірш мій - не вірш. Писав я його два дні, але й це дуже гучно сказано - два дні по 5 хв - ось правда. Приємно, що Тобі сподобалось