Я памятаю останні дні того року
Ти іди вперед якщо впадеш ненароком
Вони самі а я живу тобою
Тому іще не впав на полі бою
Один не воїн
Та я не опускаю руки
Дивлюсь на долоні
І памятаю осінні муки
Огризок паперу
І я пишу те що не покоїть
Усе пролітає митьєво
Душа впізнає свій недолік
Приспів
Живи якщо можеш
Кохай не реви
Допоможи мені боже
Щастя своє знайти
Дванадцята і бій курантів
Прожитий майже цілий рік
Та це просто цифра й минуле до чого я (просто звик)2 раза
2 Куплет
Серце тікає в пяти
І я відчуваю не зручність
Тебе майже не наздогнати
В душу плюєш так влучно
Хоч і всі проти мене
Та я добюся твої уваги
Нехай старання даремні
В самого буде повага
Літери не тікають від мене
Навпаки це робила ти
Стікає кров із вени
Це не самогубство риса самоти
Я потрапляю в полон
Виходу із нього просто немає
З тобою я в єйфорії
Та мовчання твоє усі мрії ламає.
