Як марево ти появилась на мить.
З тих пір в моїм серці твій голос дзвенить.
Мені повіда про жорстокі бої,
Про мрії й жадання гарячі твої.
Про зламані верби, що йдуть до села,
Де я на Донбасі малою жила.
Де ти з побратимами нині живеш,
Мене захищаєш і ворога б'єш!
Далеко зосталось Полісся прекрасне.
Молюсь я за тебе - ти ангел мій ясний!
Тобі б одягнутись в весільний наряд,
А ти у шинелі - три роки підряд.
Стоїть Україна у горі і млі.
Лиш хмар теносиніх полоски вгорі.
Короткий передих -без дронів у небі,
Засяяла ніжність в зірницях у тебе.
Це б зараз піти до барвистого лісу,
Побачити знову веселки завісу...
Та знов одягаєш шинелю жорстку.
В дорогу збираєшся дальню, важку.
Чому така доля? Всі знають причину.
Хай Бог береже тебе, юна дівчино!
02.12.2024р. 12-20
