Подивись мені у очі!
Розкажи,як серед ночі
Ти встаєш,ночами мрієш,
Плачеш,б’єшся і жалієш
Про ті дні,яких не буде,
Поцілунки серед люду,
І ті ночі, і чекання, і зітхання, і кохання,
Марних мрій,надій до рання.
Розкажи про те,що було
І про те,чого не було.
Про що мріяв-не здійснилось,
Тільки в мареві наснилось.
Не кажи!Мовчи!І краще
Не шукай мене у хащах,
Не шукай ніде на світі,
Я вже вільна так,як вітер.
Полечу вперед, в свободу,
Об’єднаюсь із народом
І піду,втечу від тебе,
Не знайдеш мене і в небі.
Прощавай,коханий Ігор ,
Не для мене такі ігри!
16.09.04 р.