Прийшла пора і час благословляти
Тебе в дорогу, у далеку путь.
Пустий гаман, катма грошей, щоб дати,
Тож хоч порад цих, синку, не забудь.
Спіши творить, бо Час – ріка стрімка,
В майбутнє поклади свої надії,
Та, далі мисль тримай від язика,
А думку недодуману від дії.
В борг не бери і сам не позичай,
Бо втратиш і позичене, і друга.
Зароблене розумно витрачай,
Та не скупись, бо то є крайність друга.
Багато друзів в роки молоді,
Та знати як, чи то є справжні друзі?
Друг – той, хто не лишив тебе в біді
І гірші вороги – колишні друзі.
Дружи ж, люби та знай – цей милий світ
На справжніх друзів був завжди убогий
І як нечастий янгола політ,
Так і з любов’ю, тою, що “від Бога”
Закоханості квітка пророста
В кохання – і то магія таємна
Із блазня короля воно верста,
Та важить щось, лише коли взаємне.
Постав мету і так зроби, аби
Дороги всі вели тебе до цілі.
Примхливу долю служкою зроби
І не слугуй ніколи вражій силі.
Не будь манірним – велич в простоті,
Та простаком не стань на посміх світу.
Вір вчинкам, не словам – слова пусті,
Але і їх не витрачай на вітер.
Будь гордим, хлопче, гордість кращий щит,
Що годен честь і гідність захистити.
Без честі, кажуть, можна краще жить,
Та, як на мене, - краще бідним жити.
Цінуй що маєш, та не забувай,
Що крім дощів буває синє небо,
Що по зимі прийде весни розмай,
Лиш вірить в те і наближать те треба.
Прийми ж оце просте благословення,
В світах батьківську хату не забудь,
Не відречись від роду і наймення –
Дай Боже, хлопче, - час рушати в путь!
9.09 1999 р.
які мудрі батьківські поради і які високі моральні цінності -на таких підвалинах можна збудувати не хатину ,а палац .Палац істинноі людськоі гідності .
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби всі знали і розуміли такі слова, світ був би кращим. 
Дякую дуже!!!
