Революція ти наша,
Що ж ти наробила?
Моє серце соціальне
Ти взяла, й – розбила…
Розтоптала наші душі,
У грязь замарала;
Запалила, запалала,
Та й, як лід – розтала.
Ми на тебе сподівались,
Мали всі надію,
Що покращиш
ти наш побут,
Всю – кулінарію…
Ми – ходили, ми – кричали,
Горлали в три горла:
-Януковича, ну – геть!
Бо – людина чорна.
Ну, а Ющенко – світляк,
Добра він людина;
Побудує нам усім
Вільну Україну.
А, чи справдились тепер
Наші сподівання?-
Запитала я себе
У годину ранню.
Ой, лишень, нема й нема
Нового нічого;
Та й не хочу я хвалити
ОтОго – старОго.
Ні – нОвого, ні – старОго…
З чим же ми зостались?
Хто нам, вільним українцям
Забезпечить старість?
Ні роботи, ні зарплати
ЛЮдської немає…
Та, щасливий українець
В автомати грає.
Він танцює, він співає;
Місто все вирує:
Замість обіду й вечері –
Ми гуляння чуєм.
Мабуть, «власті»
в нашім місті
Вирішили строго:
Замість доброї вечері –
Вистріли у небо…
Замість спокою і щастя –
Чужеє весілля;
День і ніч лунає в місті
Гульня та похмілля.
П’єм – гуляєм, п’єм – гуляєм –
І - немає краю;
Гудуть голови похмільні,
А ми все гуляєм…
Мабуть добре на майдані
Всі ми верещали;
Революцію ми нашу
Дружно захищали.
А, тепер, мовчати будем,
Що ж тепер тут скажеш?
Електорат депутатам
ЩО нашим накаже?
-Щоб були усі нам чесні
І добрії люди;
А ми вас уже до смерті
Рідних не забудем.
Шануйтеся, кохайтеся
В депутатській справі;
А, за вас ми потім в церкві
Свічечку поставим.
Що ми можемо вам дати
За добро за ваше?
Ось те й майте,
що нам сірим
З плеча пана ляже.
Оте й крадьте, і діліться -
То ваше все буде;
А ми, люди, тримаймося!
Тримаймося, ЛЮ – ДЕ!..
(13. 09. 2008 року).
де путани...депутати вже не розібрати. зрадник в Лондон перебрався і йому начхати. хто не згоден - має вибір: стерпіти, змовчати або в слід за Тимошенко поведуть за грати
де путани...депутати вже не розібрати. зрадник в Лондон перебрався і йому начхати. хто не згоден - має вибір: стерпіти, змовчати або в слід за Тимошенко поведуть за грати
