Давно нас відстань розлучила
Ти знаєш, мабуть, я любила
Лишень на мить тебе я пригадаю
І знову серце так нестримно калатає
Минув вже час і ми не зустрічались
Лиш щастя спогади зостались
Лишився ти сам, наодинці з журбою
Я не відчую пекучого болю
Я знаю, що її назавжди полишив
Та що мені, все рівно ти не мій
Цікаво… чи колись зустрінуться дороги
Без по сторонніх допомоги
За тебе ладна я життя віддати
Але ти знаєш, не навчалася прощати
На два фронти ти так ходив уміло
Спочатку я не знала, а згодом я терпіла
Я не хочу мовчати від болю
Я хочу кричати щоволі…
Нехай цей крик із серця зірветься
І похнюпиться сонце і вітер зірветься
І захмариться небо, нехай плаче дощем
Ти серце моє розбив в дрібний щент
Я від болю мовчати не буду
Нехай почують мене милі люди
Хай цей біль воєдино зіллється
І свідомість до тіла вернеться
Я хочу вийти в поле і кричати
Я й досі не навчилася мовчати….