Шалений вітер завиває
Холодним подихом вітає
Почорніло небо у вигнанні
На змучених вустах одне бажання….
Більше не маятись й піти….
У сутінки від нездоланної мети
Помарніла свідомість, принишкла душа
І серце вже не прагне каяття
Як бути далі????
Що робити????
Як вижити в імлі незнання
Де відповідь на запитання????
Як мріяти й життю радіти????
Як йти й не падать на узбіччя????
Як посміхатись коли плаче душа…
Як радіти коли тебе поруч нема
І знову землю оповила зима
Морозом в кайдани скувала
Сама не знаючи надію поховала
Птахи полетіли у вирій
З ними ти в інше місто полинув
Лишив на згадку промінь сонця
Який проблискує з пітьми в віконце
Так швидко літо пролетіло
Та ще у серці є надія
Ще жевріє та світла мрія
В житті зустрінуться дороги
Без по сторонніх допомоги
Можливо наладнається буття
І світла мрія втілиться в життя…
