Сьогодні проснулась з ним.
Я часто з ним просинаюсь.
Встала з ліжка з тапочком одним,
Сама до себе посміхаюсь.
Згадаю його і ціла тремчу.
Але ж вчора ще в дружбу гралась,
Своїми почуттями я все покалічу.
Невже і вправду - закохалась?
ну і що? А нехай, до чорта!
Я почуття віддаю безплатно.
З ним я це я, з ним я відверта
нехай і безрезультатно.
Я вдячна за те що він є,
і хоть не коханий а друг.
такого знайти-завдання не просте
це варте великих заслуг.
А якщо на хвильку уявити
всього на малесеньку мить,
що він може мене любити,
тоді все, полетіли в блакить.
Я б сніданок йому готувала,
Але ні,зранку я б спала
а обід точно б готувала
і тихо смачного бажала.
Я б з ним спати лягяла
і перед сном міцно обіймала.
Доброго ранку казала
і нікуди б не відпускала.
Засинатиму сьогодні з ним.
Я часто з ним засинаю.
І хай це виглядає банальним
та і йому доброї ночі бажаю.