Життя - це початок прийдешнього,чогось нового,це народження душі і тіла
Наше життя таке складне, що все що відбувається, усе це не спроста. Ось наприклад візьмімо життя. Що ви можете сказати про життя, як ви його опишете, як поясните… Про життя можна говорити багато, і кожна людина говорить по-різному, як вона його бачить, яким воно для неї є, як вона почувається у цьому житті. Зі своєї точки зору, я лише можу сказати, що життя для мене це пройти якийсь не відомий шлях (до речі, який не кожному вдається) і зрозуміти,чому я прийшла у це життя, чи можу я щось змінити, чимось допомогти хто потребує допомоги… Життя – це старт, це шлях пройдений людиною від початку до його завершення. Про життя можна сказати багато чого, написати багато різних цитат, але смисл один, зараз я наведу декілька цитат: Життя – нитка, як ти її потягнеш так і проживеш… Життя – починається зі старту, завершується фінішем. Багато письменників про життя можуть написати різне, так як вони це розуміють, у них є своя точка зору, свої погляди на життя, своя думка. От візьмімо Сенеку, Він писав що життя людини – це щось настільки величне і священне, що перед ним не можливо не відчувати блаженного трепету, і вже саме глибинне розуміння цього є невичерпним джерелом радості й щастя. Я погоджуюся з письменником і ще, я хочу додати, що життя відкрите для нас настільки ми самі відкриті для нього. Що говорити про смерть – це фініш, до якого ми добігаємо, це кінець дороги яку ми доходимо, це остання станція до якої ми прийшли. Смерть не оминає нікого, не просто так кажуть: «де життя, там і смерть».
Чому всі кажуть, що після смерті життя закінчується, життя не існує? Чому? Життя насправді існує, просто воно уже не таке… Після смерті людина заново народжується, тільки вже без свого тіла, існує тільки людська душа. Як нам відомо, що людина ніколи не вмирає, вона живе на небі з Богом. Усі ми після смерті попадаємо у пекло або рай, але душа наша жива, як у пеклі так і в раю. Помираючи, наша душа стає вічною, вона здобуває спокій. Також наша душа може блукати після смерті, вона не може знайти свого місця, тобто всіх тих душ. Але згодом вона освоюється, скажем – так привикає і просто живе. Ще до смерті – людина повинна по сповідатися, тобто очиститися від гріхів. Якщо вона це зробить її душа набуде спокою і буде у раю. Це уже не так страшно як усі думають. Усі думають що смерть – це кінець, життя закінчується, і багато з нас боїться покинути цей світ. Я вам так скажу: що не потрібно боятися смерті, вона уже не така страшна, як ми собі думаємо. Смерть потрібно прийняти так, як ми приймаємо життя, тому що так має бути, людина народжується, а коли приходить її час, вона має померти. Так написано, і ми нічого не можемо змінити. Так вирішив Бог, і цими законами ми повинні підкорятися.
Чому життя таке коротке…
Це питання хвилює багатьох людей і багато хто з них напевне задумувався над цим. На це питання жодна людина не може дати відповіді, тому що ніхто не знає. Людство знає що таке життя, що таке смерть, але точної відповіді дати не може. Ще з самого народження дитини, написана її доля, скільки вона проживе, як проживе що її чекає у майбутньому. Людина проживає до 90 років, це вважається нормою (може і 130 – виняток). Я ще ніколи не чула щоб людина прожила хоча б 200-300 років, це не можливо, може тому, що всі люди стали дуже грішними, і настільки, що Бог їх таким чином карає забираючи у них життя, яке сам дав. Так, він має на це право, тому що це Бог нас створив. Можливо це і правильно, що одні люди помирають а інші народжуються (знаю це важко втрачати близьких тобі людей але це життя) бо якби ніхто не помирав, то у світі творився б хаос, забагато людства і Всесвіт уся наша планета не витримала б такого навантаження. Але у кожного життя різне, хтось помирає у 12, хтось у 20, а комусь не пощастило при народженні, а хтось у ті 130 років. Саме це питання мене більше хвилює, чому у такому молодому віці людина помирає, вона ж ще не встигла зробити свій гріх… Вона помирає так і не дізнавшись що таке насправді життя, і яке воно коротке…
Що означає жити ?
Жити – означає народитись.Та не тільки народитись,потрібно ще і вміти жити,бо не кожен з нас вміє жити.Він живе,та чи правильно він живе?Вміти жити передусім означає вміти розбиратися в людях,бути чесними з усіма та не тільки…Жити, дарувати людям добро,любов,ласку…Жити так,ніби живеш один день.Для мене жити – це означає насамперед віддячити батькам за те,що вони дали мені життя,вірити у Бога,відкривати щось нове,виконати свою місію,тому що кожна людина має якусь місію у цьому житті з якою прийшла у це життя і гідно померти,бо людина – народжується не просто так,і Бог створює людину не просто так,людина виконує свій обов’язок і коли обов’язок завершується,людина завершує своє існування.Тому навчіться правильно жити,дізнайтесь задля чого ви живете,з чим ви прийшли у життя,у цей світ,виконайте те,що маєте виконати і Бог благословить вас,тоді ви будете достойні жити вічно з Богом,ваша душа буде спокійною і ви здобудете вічність жити!Адже життя – це шлях пройдений людиною від народження до її смерті.Життя у кожного різне:у когось воно коротке,у когось довге,у когось багате,а у когось убоге.Тому всеж-таки задумайтесь,що для вас означає жити,тому,що життя насамперед дуже коротке…Не дивуйтесь тим людям,які здійснили суїцид,бо у кожної людини є вибір,з самого народження написана її історія життя і ми не знаємо що нас чекає завтра – життя чи смерть…
Зберегти пам’ять про себе!
Смерть - завершення існування тіла ,і душі у нашому часі,і перехід у інший простір,у інший світ,незнаний світ,у світ де перебувають інші душі,де панує спокій,душі які покинули своє тіло за ради існування з Богом,задля того, щоб жити вічно.
Різні люди,різного віку,типу,знаючи що колись вони помруть,намагаються щось залишити про себе(тобто, що вони доброго зробили під час життя).Ось наприклад:художник – залишає після себе свої чудові шедеври,хірург – гарні слова,і подяку за чудові,успішні операції,проста людина – залишає людям згадку про себе,якою вона була доброю,справедливою до усіх,а письменник – залишає свої думки на аркуші паперу(поезії,твори і т.д.),які читатиме цілий світ,цим письменник доб’ється успіху,уваги,завоює серця усіх читачів своїми творами.Звісно, коли письменника не стане,читачу буде важко з цим змиритися,тому що його твори,поезії були найкращі і доступні читанні.Читачі із задоволенням будуть перечитувати твори любимого письменника знову і знову.Людство вшановуватиме пам’ять письменника так,ніби вони усі були знайомі з ним усе життя,тому,що такі люди не забуваються,вони завжди живуть у нашій пам’яті,у наших з вами серцях…
ID:
497881
Рубрика: Інше
дата надходження: 09.05.2014 16:15:15
© дата внесення змiн: 09.05.2014 16:15:15
автор: Kristina Zolotko
Вкажіть причину вашої скарги
|
