Як маю тобі пояснить:
Чи конкретно, ачи загально, -
Кожне слово твоє болить,
Кожна фраза твоя фатальна.
Як сказати маю тобі,
Що ніколи не буду інша!
Вже черствіти пора, чи ж ні?
А мені з кожним роком гірше.
Ще у грудях не та печаль!
Тільки ніжно-холодна втома.
І на серці від того жаль,
Що приходить пора зимова.
Так, сумніви були. Але кожен бачить щось своє.
В цьому і принадність віршів. Іноді читач бачить там більше, ніж сам автор.
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді автору вдалося відбутися не тільки римувальником
Взагалі,як я вважаю, що вірш кожен повинен для себе відкривати заново, бачити свій сенс, знаходити собі знайоме. Або ж знайомитися з новим. У всіх по-різному і це чудово
Ще зарано! Дитинство скінчилося! Але не юність, не молодість. На зміну весні прийшло літо. А до зими ще ой як далеко. Або Ви вирішили готувати сани з літа? Красива лірика. Зворушливий смуток. Я правильно вловив суть? Тоді ось: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192777
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та то не про вік, кажучи чесно, то про стан душі А молодість марнувати чи пропускати - зась Дякую за відгук та візит!