Анумо, люба, візьмемо в оренду
Шматину неба з видом на світи,
Молодиком розорю нашу "землю"
І посаджу усе, що схочеш ти.
Бузком небес оздоблю край городу
І опарканю хмарами наділ,
Підключу в дім наш від веселки воду,
Гарячим сонцем хліб подам на стіл.
Ранкову айстру висію надвечір,
Хай тішить зір тобі в поранній час,
Блищить нехай у спеку чи хуртечу
В косі твоїй, як дорогий алмаз.
Анумо, люба, , поки ми ще в силі,
Допоки крила нам дарує Бог,
Полетимо у ці простори милі,
Де ти і я лише навік удвох.
Ми віддамо орендну плату потім,
Коли наш сад блакитний одцвіте, -
Землі дамо борги буденні плоттю,
А небу – наше почуття святе.
КЛАСНО Мені одразу, чомусь, пригадався фільм "Людина-амфібія" - може тому, що ця пісня нагадала мелодику пісень того фільму, і підібрані інструменти в ретро-стилі... А ще... Виникають Образи! бачиться голубий, з бірюзовим відтінком, з хромованою ручкою, овальний холодильник, таке ж саме авто, пилосос, літак і його салон - хром і метал, колиска дитяча блискуча, нова, початку 60х, та багато ще чого, бобінний магнітофон, наприклад...
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володю, що зміг перемогти файл, який тобі не вдавалося відкрити, а я не спромігся його конвертувати в МП3, що вжився в нелегку мелодію (космічна,все ж таки), що прийняв її до серця і виконав! Мої повага і респект митцю-виконавцю!
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що нарешті вдалося. Звичайно, що недосконалість певна є, але це таке...Успіхів!!!