Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Evgenij_Kedrov: Москалі, це до вас я звертаюсь! - ВІРШ

logo
Evgenij_Kedrov: Москалі, це до вас я звертаюсь! - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Leskiv
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Москалі, це до вас я звертаюсь!

Evgenij_Kedrov :: Москалі, це до вас я звертаюсь!
Москалі, це до вас я звертаюсь!
Не чіпайте Вкраїну мою!
На історію я озираюсь
І кажу вам: я вас не люблю!

Що накоїли ви, басурмани,
В стародавні та нові часи
З українцями, а, росіяни?
Росіяни, “російські брати”?

Нагадати вам Січ і Батурин...
Що були вами знищені вщент?
Нагадати кріпацтво й тортури?
Зачекайте хвилинку-момент…

Сотні років ви нас мордували,
Держачи як собак на цепу,
Ви українців були катами – 
Москалі, як я вас, не люблю!

Люто знищили наше козацтво,
Вояків, і малих, і старих,
Творячи по землі святотатство,
У церквах, у оселях простих...

По звірячому ви нас вбивали,
І палили міста, і хати...
Були меньшими ми братами, -
Як казали і кажете ви!

Ви морили нас голодом люто,
Знешкоджали як тих пацюків,
Заощаджуючи на отрутах,
Для своїх малороських «братів»...

Нас ставало дедалі все менше,
Ми уходили в землю свою,
Не скоряючись вам, це по-перше!
А по-друге: я вас не люблю!

Ви не лізьте з своєю «любов’ю» –
Не забути її нам ціни!
Заробили великою кров’ю
Ми свободу свою, москалі!

02.01.2006р.
 

ID:  548232
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 02.01.2015 17:56:07
© дата внесення змiн: 02.01.2015 17:56:07
автор: Evgenij_Kedrov

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (892)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Лидия Науменко, 02.01.2015 - 20:49
friends friends friends give_rose
 
Evgenij_Kedrov відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
friends
http://sprotiv.org/2009/11/08/1257676680/#.UPQK6eQyLXA

http://sprotiv.org/2009/11/08/1257676680/

Мітки: історія України, Більшовицький терор в Україні, геноцид українців, комуняцький терор в Україні, масові вбивства, масові розтріли, свідчення очивидця, фотодокументи,чекісти, червоноармійці, ЧК

Підійшли до дверей, біля яких стояли два червоноармійці, й голова тричі стукнув у них револьвером. Двері відчинилися, і я побачив освітлений великий льох. Звідти долинув зойк. Чекісти із заляпаними кров'ю ногами, одягом, обличчями роздягали близько десятка чоловіків і жінок. Тоді знову зв'язували їм руки. Якась жінка із розпущеним волоссям, у розірваній со¬рочці впала на землю, благаючи не вбивати її. Під сміх і глузування вона ці¬лувала чоботи одного з катів. Під стіною лежало на купі зо два десятки оголених тіл.

У льоху висів сморід гнилої крові і виділень людських тіл. Переступаю поріг, і моє єство огортає різка зміна. Павутиння надії обірвалося. Царство життя лишилося за тим порогом. Тут – царство смерті. Межу перейдено. Повороту нема. Бунтівні атоми живого тіла покірно змирилися з цим. Замість страху – в душі запанувала байдужість.
Приглядаюся до товаришів по нещастю. Роздягнені, стояли вони в чер¬зі під стіною. Голий, уже старий священик із розкуйовдженим сивим волос¬сям, звівши очі до стелі, голосно читає псалом «Помилуй мя, Боже». Хлопець із розгубленим обличчям тремтячим голосом звертався до байдужих чекістів, щоб його вислухали, бо він ні в чому не винен.
Якраз роздягали другого священика, міцної будови, не старого ще брюнета. Він дивився на чекістів палаючими чорними очима і називав їх антихрис¬тами, звірами, людожерами. Погрожував, що Господь тяжко покарає їх.
Один із чекістів пхнув його кольбою до черги.
— Iді, іді, нє пугай! Твой Бог в Москве в ЧК, сідіт уже арєстованний!
Останньою переді мною роздягали молоду гарну дівчину.
Очі чекіста масніли, коли він оглядав її стрункий стан. Дівчина щось тихо заговорила до голови ЧК, але той грубо пхнув її до черги.
— Хватіт тєбє кантррєвалюционниє пєсєнкі па театрах распевать!
Артистка, яку розстрілювали за «контрреволюційні» пісні, стала в чергу.
Роздягнули і мене. Скрутивши шнурком руки, поставили за нею.
Тіло її торкнулося мого. Обернулася до мене з божевільним поглядом глибоких чорних очей.
— Я не хочу вмирати... Хочу жити... Чуете? Хочу жити! – почувся її болісний напівшепіт.
Що я міг їй сказати?!

Що від її дотику десь із глибини душі виринув образ Галі й на хвилинку нестримно потягнув до життя? Але погляд на трупи під стіною повернув до дійсності і знову занурив душу в глибоку апатію.
Почався розстріл.
По одному брали із черги і підводили під стіну. Кулі, розбивши камінну кладку льоху, оголили глинисту землю.
Жертву ставили лицем до стіни, і горбатий заслинений жидок стріляв їй у потилицю з короткого карабіна. Деякі черепи злітали, бризкаючи на стіну мозком.
Черга переді мною все скорочується... Серце млосно стискається... Хоч би скоріше скінчилося це очікування!
Нарешті один і
 
дассад, 02.01.2015 - 19:08
Набор исторических побрехушек. Не из-за них же в самом деле нелюбовь? Собственно и сейчас, когда Россия начала поставлять Украине на льготных условиях уголь и электроэнергию, надо ей помнить всегда, что никто спасибо за это не скажет. Как Вы пишете: "Ви не лізьте з своєю «любов’ю»!
 
Evgenij_Kedrov відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Регионалы" накликали на Украину настоящий фашизм
23 февраля 1918 года большевистские банды Муравьёва ворвались в Киев и устроили террор. События тех дней Владимир Винниченко описал годом позже в драме "Между двух сил". В ней есть красноречивый эпизод: один из персонажей произведения, рафинированный украинский патриот, от испуга переходит на русский язык. А когда знакомая спрашивает, не обезумел ли он случайно, отвечает:
Как не збожеволеть, мадам, как не збожеволеть? Ведь вы только взгляните туда за окно: горы трупов этих проклятых украинцев. Горы, мадам, понимаете ли вы это? Мальчики, дети, старики. К стенке — и готово. По усам узнают контрреволюцию. Малороссийские усы — и к стенке… Как не... божеволеть? А? Ведь это же ясно, что социализм пришел, и не какой-нибудь там гнилой, европейский, а большевистский, российский, самый настоящий.
Сейчас имеем похожую ситуацию. Пока "регионалы" обманывали свой электорат страшилками о "бандеровцах и фашистах", в Украину пришел настоящий фашизм в виде русского великодержавного шовинизма. И вот уже "братская" рука наставляет на нас автомат, а "братская" нога в солдатском сапоге топчет нашу землю. Ирония судьбы в том, что московская агрессия начинается с тех регионов, которые контролировала партия Януковича. Над их администрациями поднимают русские флаги, а их самих принуждают принимать унизительные решения, выражают им недоверие и даже ставят на колени. А на их места уже рвутся обнаглевшие авантюристы и криминальные элементы.
Перепуганный Сергей Тигипко вылетел в Москву, чтобы уговорить Кремль не начинать агрессию против Украины. Но уже поздно, батеньки. Очень долго вы игрались в "войнушку", раскалывая народ, подогревая пророссийские настроения, вовпитывая "титушек", выращивая "беркутят". Ставили во главе регионов психически больных и неадекватных людей. А оказалось, что политика — это очень ответственная вещь. Потому что так она хитро устроена: что посеешь, то и пожнешь.
Вы пудрили людям мозги мнимым противостояниям между Западом и Востоком, зарабатывая на этом политические серебреники. И получили настоящую войну, за которую народ будет платить кровью. Потому что украинская армия давно превратилась в "потешное войско", которое позволяет солдатам другого государства свободно захватывать аэродромы, админздания, отбирать оружие, ставить свои блок-посты. А спецназовцы, которые вас защищали от Майдана, переходят на сторону врага. Вы же не пойдете на передовую, а будете прятаться, как крысы, по норам. Придется за оружие браться простым гражданам. С малорусскими усами и украинскими сердцами.
Автор: Александр ГУНЬКО

http://gazeta.ua/ru/articles/gunko-oleksandr/_regionaly-naklikali-na-ukrainu-nastoyaschij-fashizm/545079
 
sloboda, 02.01.2015 - 18:21
Ох і я не люблю москалів aggressive Класно 12 friends
 
Evgenij_Kedrov відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: