Навіть "вчора" лишитись не просяться,
"Чогось" уже в нас і немає...
Часом пристрасть-сорочка вся зноситься,
Це те, що горить і зникає.
Ще є сукні в горошок-емоції,
Навмисне лице освіжають.
І малюють суботі промоції,
Та "вчора" вже речі збирають.
Обсипаюсь надіями-стразами,
Та це певно якийсь моветон.
Не по моді дешевими фразами
Навівати небачений сон.
І знов муки у нас з гардеробами,
Бо щастя - це аксесуари.
Почуття і емоції з тромбами,
А душі - пусті будуари.
