Ти сиділа на ліжку,
обійнявши коліна…
Простирадло недбало
сповзало з плечей…
Я ж – палив у вікно,
відпускаючи з димом
Свою мрію
та пристрасть безсонних ночей…
ти про щось щебетала,
я слухав в піввуха…
Щось про львівські кав’ярні…
І, мов уві сні,
Місяць з хмарного фетру
робив капелюхи…
А зірки
божевільні співали пісні…
Запитав: – Це кінець?-
Ти замовкла з півслова…
Завела щось про спогад,
приємний на смак…
Ще якусь підсипала
словесну полову…
Я стояв і мовчав…
Бо це тупо – ось так…
Я- живий…Я- не спогад…
Я -дійсний… Я- справжній…
Я -не хочу…
Терпким і приємним на смак…
Не від мене – від себе
сховалась в отім антуражі…
Це кінець і початок?
А інакше…ніяк?
Ну справжнього я вас не знаю( хто вас знає який ви поза кадром )...та це у вашому репертуарі ці слова вживати....і я не говорила що вони погані
Це як ваша візитна картка, принаймі я так коли з вами спілкуюсь сприймаю...
А ви тут як завжди огризаєтесь!!!чого?
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ви тут як завжди огризаєтесь!!!чого?
А це моя візитна картка в моєму репертуарі, мила дівчинко(можна Вас так називати?)ще не такі слова вживати
Гарно. ..ви тепер я бачу відчайдушним романтиком стали....та це от ваше " тупо"...чи "словесна полова".., все таки нагадує вас справжнього...
Ну класно...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви знаєте мене справжнього? Дякую Щодо "тупо" і "полови"... а чим погані слова? Особливо для того конкретного випадку?
)...та це у вашому репертуарі ці слова вживати....і я не говорила що вони погані 
Дякую 
Щодо "тупо" і "полови"... а чим погані слова? Особливо для того конкретного випадку?
Море емоцій 
Словом прекрасний вірш, ні - поезія 
