Щоразу, як до Львова приїжджаю,
То в чарівну казку потрапляю.
Якась магія у центрі міста витає!
Йдуть роки, а вона не зникає.
Хтось тут на гітарі грає,
А хтось гарно співає.
Дівчинка в старовинних шатах йде,
Вона льодяники площею Ринок несе.
Мильні бульбашки здіймаються до неба,
Цьому радіють діти і їм більше нічого не треба.
Причаровує те, як вилискує бруківка,
Вражає архітектура кожного будинка!
Довкола багато народу
І всі цінують Львова вроду.