У затінку бульварної алеї
Мені нашепчуть ямби і хореї
Про тебе, люба дівчино, сонет.
А може тріолет чи ніжна ода
Прославить юнку – і засяє врода,
Якою захопився так поет.
Не він один! Бо дихало бентежно
І надвечір’я травня… Незалежно,
Грайливо йшла усміхнена вона.
І неземна мелодія бриніла,
Душа назустріч квапилася, мліла –
І захмеліла, наче від вина.
О та пора закоханості, флірту:
Духмянів цвіт магнолією, миртом,
Слова в’язали радісно букет.
У затінку бульварної алеї
Змагались знову ямби і хореї
У надвечір’ї, де творив поет.
31.01.2016.
Гарно!
