Прийшла весна, розкинулись простори,
Пухнасті котики пригрілись на вербі.
Торкнулось сонечко блідих людських долоней,
Так тихо й тепло стало на душі...
Захлюпотіли першії струмочки,
Розтав весь сніг, пішла від нас зима.
І мов пухнасті вовняні клубочки,
По тілу прокотилася весна...
Зацвітуть вишні й запашний бузок,
Прокинуться всі заспані і кволі.
Обтрусяться від в*їдливих думок!
І не підуть шукати вітру в полі...
Прийшла весна. Розкинулись простори.
Хай буде так постійно й назавжди!
То не природа створює погоду
У кожного в так різному житті!
