Я не знаю, скільки в нас буде серій,
Чи підходиш під кожен мій нерв, критерій;
Із якого ти тіста, з якої ери;
Де знаходиться внутрішній твій замок...
І чи хочеш, щоб я тебе - на папері;
І в якому світлі, в якій манері
зобразили б тебе і Далі, й Растреллі;
Що для тебе - вульгарність, потреба, шок...
Тільки...
Серце - в п'ятки... із дзвоном гантелі,
Кров кипить-закипає у кожній з артерій,
Деградує розсудливість в розмір бактерій
Щоразу, як чую лиш твій дзвінок!
(с) Аліса Пітік
