1
Коли місто накриє ніч
Ковдрою теплого неба
Ти мене тільки поклич,
Я прилечу до тебе
Майстре мій
Я про руки твої лише мрію,
Тесле мій,
Я твоя Марія
2
Це була модифікація пам'яті
Повернись обличчям до вулиці
Що не сталось, те ще відбудеться
Крейда пише на асфальті повісті
Та роман у твоїй підсвідомості
не облиш на поталу. Шануймося
Ми з тобою ще познайомимось.
3
Я хворіла разом з каштанами, піднімалась з бузком вище смогу,
Мандрувала у часі магноліями до третинного періоду реліктами симфонічного натхнення
Просто неба
До тебе.
4
У неї на заколці були метелики
Вони парувались в нереальному світі
Тому у неї не народжувались діти
Її ідеї були химерні
Ніхто не міг її наздогнати
Коли вона збиралась злітати
5
Жартувала
Водою з криниці тебе поливала
Не помітила, що Сонце в зеніті стояло
Не любила
І чи любиш мене, не питала
Розійшлись і забула
Сьогодні згадала
6
Люблю томатний присмак серпня
Настояний на спаських снах
В твоїх обіймах мрійнопевних,
Нерукотворних, недоздійсненних
В пожухлих травах-віщунах,
Що все ж шепочуть: не відверне
До тебе вперта доля шлях
