У нього в руках цукерка. Він вам щасливим здається.
Цукерка – карамелька з кавовим смаком,
Що тане в роті, як тільки
Притиснуть її трохи зубами…
Настрій у нього не дуже…ви це помітили,
Але в нього є цукерка з присмаком кавовим,
Досить цукерку ту надкусити
І настрій підніметься майже відразу…
Цукерки – рятівниці від стану депресії
Це, мабуть, відомо усім
З’їси цукерку - і стане весело….
Солодке людей бадьорить…
Дієтологи розкажуть про чудний гормон,
Що відповідає за щастя…
З’їмо цукерку і він на фронт
Вступає виборювати радість.
Ну, друже, чом ти цукерки ще не спожив?
Чого чекаєш? Хочеш насолоду собі розтягнуть?
О, дивись. Вже надкусив!
Тепер повільніше її жуй…
Він жує, начебто справді голодний
Хижацько, мов лев пожирає оленя.
І погляд у нього далеко-здивований
Мов цукерок не їв ніколи.
Дожував… Очі світяться, мов в божевільного…
Що це він їв? Снікерс чи Лева?
Одначе ні, він не скидається на сильного.
Але обличчя в нього, мов сталась халепа…
Він викидає фантик яскравий,
І йде – волочиться далі…
Цей хлопець якийсь зовсім неправильний
Цукерки настрій йому не підняли….
Подивуємось, покрутимо пальцем коло виска
І підемо, щасливі від того,
Що ми можемо випити пляшку вина
І закусити цукеркою, щоб стало нам добре…
Ми підемо, забудемо дивного
Того, якому цукерки не в поміч…
Не знали ми, що вони для нього отрутою…
Стали якраз у нагоді…
Ні, ні цукерка звичайна,
Та сама з кавовим присмаком
Тільки він став їсти, зневірившись
Колись стати щасливим….
