Ти наче раб, все тіло вкрили рани,
Батіг завис над спиною в цю мить
Черговий шрам, чи лаври і пошани?
Нестерпний біль, чи втілення мети?
Усе життя безжальна лотерея.
Хоч кожен шрам все важче нам нести,
Тримайся за мету двома руками,
Сьогодні здався, завтра не проси.
Ось зараз ти живеш, плекаєш плани,
Та задля того, щоб перемогти,
Доводиться долати окєани,
Ламати скєлі, будувать мости.
Без цього всі невдачі просто рани,
Такі які не втілюють краси.
Тримайся за мету двома руками,
Сьогодні здався, завтра не проси.
