Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Фея Світла: Ревнощі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Прокопенко відповів на коментар Фея Світла, 13.08.2017 - 00:30
Згоден багато в чому. Але наведений Вами приклад з життя, коли кохають чужого чоловіка, чи дружину(а їх аж за край) не може бути аргументом у цій розмові тому що ..... ревнощі це інстинкт власника. Він включається тоді, коли відбувся факт цілковитої довіри і вручення всього себе коханій людині. І прийняття від неї того ж самого. Недарма психологи кажуть, що ревнощі виростають незрівнянно після першого сексу. Це природа. Чужу дружину чи чоловіка ніхто не буде ревнувати до їх сімейної пари, тому що там ПРАВО і вінчальні клятви. А взагалі ревнощі - атавізм який нам дістався в спадок від 9 мільонів років палеоліту. А це настільки немало,що новітня цивілізація - 1 мікросекунда у порівнянні.
Фея Світла відповів на коментар Сергій Прокопенко, 13.08.2017 - 00:48
Ого! Спасибі за інформацію! Ви багато знаєте... Ще б дізнатись звідкіля кохання береться? І куди щезає попри всі намагання його зберегти? А без кохання клятви нічого не вартують. Пусті обіцянки... Обман. Сергій Прокопенко відповів на коментар Фея Світла, 13.08.2017 - 01:03
От цього я як раз і не знаю,.... на щастя! І я згоден, клятви ніщо. Але ж коли їх дають, мабуть любов все ж таки є. А от куди це щезає?... Цього не знає ніхто, так як і не знає ніхто звідки воно береться...Тому найбільш актуальним лишається питання, як зберегти? Про те і вірш був "Бог вклониться". Та це - теж, мабуть, лише особистий погляд чи думка... Що до вашого вірша - поезія, дійсно прекрасна
Салтан Николай, 28.07.2017 - 22:01
Важко не погодитись щодо ревновщів. Але ... це почуття і ним, на жаль, не можна керувати, не можна сказати собі: тут ревнуй, а тут не ревнуй. Це як карма, як лотерея (кому як повезло)
Елена Марс, 08.07.2017 - 07:14
Так, коли ревність - патологія - це вже пряма дорога до руйнування відносин. Повинна бути довіра. Гарний вірш.
Фея Світла відповів на коментар Любов Ігнатова, 08.07.2017 - 00:40
Лише тоді любов міцніє, коли кохану людину не сковують ланцюги недовіри. Любов є вільна! Вона приходить нізвідки і піде, якщо її скривдити. Дякую Вам, Любонько! Фея Світла відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 08.07.2017 - 00:25
Так, сумний... не варто писати сумні вірші. Гіркий післясмак залишається після прочитаного... А от Вашому візиту завжди радію! Дякую!!! Фея Світла відповів на коментар Шон Маклех, 08.07.2017 - 00:20
Дуже приємно за гостини, шановний Шоне!
Фея Світла відповів на коментар Олеся Лісова, 08.07.2017 - 00:15
Спасибі за побажання! Навзаєм! Рада милій гості!
Фея Світла відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 02.07.2017 - 21:03
Саме так! Дякую Вам, Світленька! Рада відгуку!
Фея Світла відповів на коментар Ol Udayko, 02.07.2017 - 20:59
Скільки віршів написано дружині з проханням повернутися! Через роки летять послання у віршах... Та немає на них відповіді Велике спасибі, Лискунчику! Мені приємно, що Вам сподобалось Ніна-Марія, 02.07.2017 - 19:07
Торкаються душі Ваші рядки. Ця тема, ой яка не проста... Прекрасно написали.
Фея Світла відповів на коментар Ніна-Марія, 02.07.2017 - 20:49
Не проста...вірно сказали Любов-дуже делікатна. Лише одне прикре слово здатне погубити оте відчуття. А коли ллється багато бруду - годі сподіватися на її подальше існування. Дякую Вам! Рада гостинам!
Володимир Верста, 02.07.2017 - 18:08
Ну тут строна двох медалей, з однієї якщо немає взагалі ревнощів, немає і любові, але і погано коли вже забагато їх, вони мають бути але в міру, ідеалу немає і не будет як і любові без ревнощів. Сподобався Ваш вірш
Ol Udayko відповів на коментар Володимир Верста, 02.07.2017 - 19:30
...Ревнують власники, люблять лицарі...
|
|
|