...дрібні удари серця в мозок...і несила...
Сприймати він і їх уже не взмозі...
Ти знала, ти просилась, ти молила -
дай закінчити цей безглуздий острах!
...не докричатись. Мов у сні - німою стала...
а крик назовні рветься - не стримати!
десь вірила, надіялась, любила
Й розкривши душу - привідкрила лати...
І непідвласні нерви цій стихії,
і почуттям вже не залишилося місця,
гремлять окови, кровоточать рани...
Й все недосказане - із посмішкою вбивці
...забрякли губи, й не благають вже повітря
...і мозок голосить, і рву долоні...
...і все здається: бажане - за дійсне...
могла б себе спасти...
... та ніби в комі....
Як хочеться, щоб цей стан змінився на щастя....але чомусь найсильніші вірші саме звучать у ньому....
Katran відповів на коментар Galkka2, 31.01.2019 - 21:52
Ви дуже праві. Мені це навіяно дуже сильним твором. Ніколи б не повірив що так можливо -передати атмосферу звичайними ( вибачаюсь) надзвичайними строфами. Надзвичайно приємно що відчули атсосферу І автору натхнення- Неймовірно вдячний Вам за такий чуттєвий і проникливий коментар
Неймовірно вдячний Вам за такий чуттєвий і проникливий коментар 
