ЖДУ ТЕБЕ
– Звечора, любчику, жду тебе, миленький!
Зіроньки будем до ранку збирать
і цілуватися кожну хвилиноньку,
щоб не боятись нарешті кохать.
Щоб, зацілована, скупана в ніжності,
я відірвалась на мить від землі,
в теплих обіймах, немов у колисочці,
стало спокійно і добре мені.
Втонемо в ласці, до ранку забудемо,
що нас чекає позавтра уже.
Втіху і радість у серці пробудемо.
Все, що недобре, до світу – чуже.
Пісеньку любощів далеч співатиме.
Я не злякаюсь – коханою буть,
хай на світанок півсвіту вже знатиме,
що ми схотіли пташками майнуть.
Линемо, любчику, линемо, миленький!
Ближче і ближче уже до зорі.
Може, кохання до щастя домівоньки
нас віднесе на своєму крилі…
