Нема тепер отих орлів,
Чиїх крила славою світили.
Нема тепер отих синів,
Чия сила демонів губила.
Славетні були козаки!
Вони є символом свободи
І їхня віра, як завжди,
Долала люті перешкоди.
Де степу жовте полотно,
Де зорів синє мерехтіння?
Де дуба сильне волокно
Та віт його старих сплетіння?
Тьмяніє місяць молодий
Під шепіт вітру на роздолі...
Де кінь смолистий — вороний,
Де загубив козаче долю?
...Гуляйте хлопці — козаки,
Шукайте правди в цьому світі.
Ті хто продались жебраки,
Їх породили підлі — свині.
Нехай запалить Божа іскра
У серці кожному вогонь!
Нехай єднає кожну гілку
Братерства мужнього долонь!!!