Конвалії зустрілись у старому саді.
Таємничі феї, мавки лісові!
Дівоча ніжність і весни зізнання
Але схилились ніби у журбі.
Чи Ви від сонця красеня сховались?
Чи давні згадки в квіті ожили?
Знов ті конвалії тобі й мені всміхались.
Тебе й мене додому привели!
Як ті конвалії тобі й мені всміхались
Твоє й моє дитинство берігли...
музика - Олександра Соколова
слова - Анфіси Букреєвої - Стефко
виконує - О. Соколов
