|
М.: ... Ішов Мудрець дорогами земними.
Стрічав людей. Їх відчував душею.
Мовчав з собою. Він мовчав і з ними.
Думками визрівав до світу з лжею.
Г.: Мовчав і думав, що і де казати
Про істину, про сутність дня і ночі,
Кохання, моду, нелюбов до влади,
Манірність, гоноровість, дух пророчий...
М.: У тій німо́ті дух йому спирало,
Слова втікали, гублячись від болю,
О, люди! В вас розірване Начало!
Заблудлі вівці, вибравші неволю!
Г.: То ж скільки лжа вам буде найрідніша?
Чого в пітьмі блукаєте, незрячі?
Що блудний вітер в вуха наколише,
Ви все за правду бачите, ледачі!?
М.: Хоч слухали та слів його не чули,
Втинали крила тим словам провісним.
Самі в собі́ загублені поснули,
Обманом, огорнувши світ, облесним.
Г.: Аж раптом небо знітилось вітрами,
На зсохлу землю падали сніжинки,
Заклякли люди - вкрилися снігами,
По пояс вгрузли в льодяні стежинки.
М.: Знов не почули Мудреця. Вже вкотре.
Стояли в тій пороші знавіснілі,
Ревли в безтямі, розумом промокли,
В серцях порожні та закам `янілі ...
Г.:Та зжалився Господь, бо то й'го діти,
Дозволив їм відтанути душею,
А на тім місці - чудо!- Білі квіти -
Сліди Господні квітнули стезею-
М.: ... Пішов Мудрець. Вуста тримав в спокої.
А перли слів, розсипавшись, упали,
В зелені трави землиці благої,
Та проросли у білосніжні кали.
------------------------------------
Г.: Можливо, так і є у цьому світі,
Де білі квіти рясно розквітають,-
Там мудреці у щирім заповіті
Добра і щастя людям всім бажають.
Марія Дребіт - Галина Шпік
Португалія - Україна
фото з нету
ID:
930513
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.11.2021 21:23:11
© дата внесення змiн: 10.11.2021 21:23:11
автор: VIRUYU
Вкажіть причину вашої скарги
|
