Дуже давно жили два музиканта. Вони постійно змагалися між собою, хто з них кращий,
а коли вони по одному і не завжди виходили на сцену і грали нову композицію
та один із них запрошував один одного послухати нову створену композицію сварилися після виступу,
бо одного з них директор театру хвалив та всі люди були захоплені,
бо слухали музичний твір з задоволенням, неначе вся сцена з глядачами була підкорена, а у іншого композитора виходило, але гірше.
І так старався композитор, що прийшлося йти до відьми та просити в неї допомоги.
Композитор звернувся до відьми сказавши, що в нього є мрія одна.
Вона спитала, яка мрія? Він промовив:
«я хочу бути схожим на свого товариша».
Відьма спитала, що ви маєте на увазі? Він сказав, що мій товариш краще за мене у всьому.
Відьма допомогла йому, промовив: «тобі треба піти в далекі гори.
Ітимеш 7 днів та сім ночей поки не дойдешь до самої високої гори». Композитор спитав чому так ви кажете? А нова відповіла:
«у тебе є мрія, я тобі сказала, що зробити, а ти, як знаєш и дала йому чарівний шарф».
Спитавши навіщо мені чарівний шарф, а вона промовила, так треба.
Бо ходит міф:
«Високо - високо на вершині гори в хмарах живуть Сильфи.
Сільфи діляться на світлих і темних.
Світ світлих сильф – легкі створіння неймовірної краси.
Вони чарівно танцюють, дарують поцілунки, проте, як повітря мінливі, норовливі і непостійні.
Вони подвбні на людей, але, на відміну від людей безмертні, до того ж володіють магією.
Живуть сильфи неймовірно довго, майже вічно і ніколи не старіють - завжди виглядають молодими та напрочуд привабливими.
А світ темних сильф розташовуються під землею.
В надрах землі ховаються карлики — темні сильфи — вправні ковалі, володарі незліченних скарбів.
Вважалося, що сильфи можуть набувати людського вигляду в зменшеному вигляді, щоправда, на дуже короткий час.
До людей вони зазвичай ставляться з інтересом і нерідко беруть їх у своє суспільство.
Казали, що деяким пощастило навіть пожити деякий час серед цих істот. Самі сильфи теж іноді спускаються на землю.
Їхній роботі ми зобов'язані появою і слабкого подиху, і найпотужніших ураганів.
Сильфам стародавні приписували роботу з моделювання сніжинок та збирання хмар.
Останнє вони робили за допомогою духів води – ундін, які постачали вологу.
Деяким сильфам доводиться часто займатися проблемами людей, полегшуючи їхній біль і страждання.
Вони також відіграють роль тимчасових ангелів-хранителів.
Згідно з давніми віруваннями, кожній людині передбачена певна сильфа.
Сильфи хороші помічники в охороні будинку та власності.
Їхня енергія може бути такою сильною, що грабіжники побояться навіть з'явитися поблизу.
Є у сильфів і найважливіше призначення.
Справа в тому, що людині, що володіє астральним зором, земна атмосфера може здаватися наповненою згусками криваво-коричневого туману.
Ці астральні згустки є нічим іншим, як скупчення негативної енергії, випромінюваної у простір свідомістю більшості представників людства.
Низький духовний рівень людей, їх жадібність, заздрість,
ненависть один до одного наповнюють астральні та ефірні шари планети задушливим коричневим газом,
надмірні скупчення якого порушують рівновагу природних стихій
та провокують різні катаклізми – землетруси, повені, урагани тощо.
Невтомна праця стихій рятує планету та людство від багатьох невідомих нам небезпек.».
І додала тобі треба натрапити на світлу Сільфу.
Композитор злякався та пішов від відьми при цьому подумавши про себе, то тільки міф.
Що це за відьма така? Що це за допомога така?.
Трохи згодом, коли товариши дуже сильно посварилися в театрі та директор сказав:
«йди та перероби все, що ти написав та зіграв.
Час трохи пройде будуть тебе слухати люди та радіти за тебе та за твій талант.
Тільки трохи попрацюй над собою, в тебе добре виходить, а треба краще, якщо хочеш з нами бути».
Він ще більше розвалився та пішов до гори взявши собою чарівний шарф та нотний зошит з олівцем за порадою відьми.
Пройшовши декілька кілометрів під кінець дня згадав пісню:
« Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.»
та почав записувати ноти під ці строки.
На третій день люди кудись тікали, він спитав одну жінку:
ти куди? А вона йому тікай звідси там торнадо.
А він не повіри та каже:
я закохався в тебе. Виходь за мене, а вона мовчки побігла.
Він пішов далі та за декілька шагів він побачив торнадо і бігти було нікуди, бо рідко хто втікав від Торнадо.
Торнадо його захопило в свої сіті він там літав довго, поки Торнадо не вкинуло його на землю.
Все що він взяв собою розліталося по різних місцях.
Так він без пам’яті лежав ще 3 дні,
аж десь рано зранку на сьомий день він проснувся,
не повіривши своїм очам побачив гарну фею вона літала біля нього
та потім його поцілувала та зникла.
Трохи згодом він повернувся до театру та з ним коїлися дивні дива.
Композитор пішов виступати зігравши мелодію та заспівавши текст пісні.
Люди мовчки слухали його та через 1 хвилину,
коли він закінчив йому обладнували стоячі та кричали браво.
Навіть директор подякував йому, промовивши:
«можеш, коли хочеш».
Після концерту люди підійшли до директора і сказали,
що у вас талановитий композитор, хай ще щось нам зіграє.
Директор так радів та побіг просити композитора зіграти
та заспівати щось ще, бо люди просять.
Композитор не відмовився. Всі були раді та задоволені.
Побачивши це його товариш теж за нього зрадів, сказавши:
«нарешті ти повернувся».
Товариши затоваришували та обмінювалися різними ідеями.
А коли промайнув деякий час, то товариш почав ревнувати,
чому це він став краще за нього, подумавши про себе:
«дивно все це».
Композитор так радів, що його люблять глядачі
та хочуть його слухати, тай не дарма він пішов до гори.
Та він згадав про кохану, яка тікала від Торнадо.
Трохи згодом він зустрів її
та запропонував вийти за нього заміж тай вона була не проти.
Та перед весіллям знову до Композитора прийшла його фея,
яка зачарувала його та мрія його здійснилася.
На ранок віт так захопився всім що відбувалося з ним
та навіть забув про власне весілля пішов за мрією покоряти гори.
Та цією ніччю фея зникла назавжди, але він так все це повірив,
що не міг жити без феї.
Йшли місяці всі були захоплені подіями
і при цьому він чекав свою фею, коли вона прийде.
Через декілька днів фея прийшла, а він взяв чарівний шарф
та накрив її цим чарівним шарфом.
Миттєво померла її фея і всі мрії були нездійсненними.
Тобто розбилися всі його мрії.
Убитим горем композитор вже ніколи не зможе бути знаменитим.
Використання літератури:
Валевський А. Казки Кремезних гір. Казка 3. Зачарований ельф/казка для дітей, 2020
ID:
938585
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.01.2022 14:32:16
© дата внесення змiн: 04.02.2023 09:58:54
автор: NaTa Ly
Вкажіть причину вашої скарги
|
