Воля - це крила для людей,
тільки тоді можна літати...
1
Я билась, як пташка, схована в клітку:
Вітром воля на крилах іще тріпотіла,
Ще в синьому небі думками летіла
І раптом...безсила...
Залізнії пруття і коло,
І очі людськіі, так близько, довкола.
Невже їм не видно, що я помираю,
Коли не літаю?
Це наче хто крила обрізав мої.
Поставили зерно.Води налили
І звідси пішли.
2
Я билась, як пташка, схована в клітку,
Коли почалася війна...
Бо «звідти» летіло і все руйнувало -
В росії у мене рідня.
"Абсурдом" назвали ракетні удари
І ні на півслова віри.
...Чужинське солдатське вбрання
І поведінка звірів:
грабіжники, вбивці, насильники і окупанти-
В Україну вдерлися російські солдати.
Страх і сльози, вогонь і смерть,
Руйнування вщент...
Це у нас, а у них : "все спокойно"
...Залізніі пруття, стіна кам'яна,
Підрізані крила...
Мій мозок і серце шукають слова.
Ні, не долітають!
(Я пташка у клітці...)
Я хочу казати:
-Війна- це є зло, не можна вбивати!
...В очах моїх спалах зневіри.
Свідомість випрошує помсти і боротьби:
Смерть вже прийшла,
А нам треба ВОЛЯ!
-Точити сокири!
У серці - горнило...
На жаль ,така висока ціна....
Супер! Сильний вірш! 
