Коли сумна, коли весела-
завжди матуся королева.
Вона дала життя мені,
і любить у найважчі дні.
Всі труднощі мої-все знає,
наче левиця захищає.
Буває з нею сперечаюсь,
але ніколи не вагаюсь:
Люблю її, бо це матуся,
тепер низенько їй клонюсь я.
Хоч інколи я їй грублю,
але завжди її люблю.
Таку сувору, таку добру,
таку єдину-неповторну.
Її за все я поважаю
і всю турботу помічаю.
Я знаю, ми лиш їй потрібні,
адже ми діти її рідні.
Це моя особиста подяка найдорожчій людині для кожного-матері.
