Ти не карай себе у тому , що так сталось,
Я відпускав тебе і серце зупинялось,
Без тебе дні сумні, а ніч така самотня,
Без тебе я впітьмі, моя душа безодня…
Ти не карай себе , бо я себе караю
Що втратив я тебе, що ще тебе кохаю.
Самотні дві душі, колись були єдині
Та в пристрасті вони кохання розгубили.
Ти не карай себе, бо завжди винні двоє.
Що розгубили Ми своє кохання, доле.
Мабуть буває так, що почуття згасають,
Кохають, та не так, чогось не вистачає…
