До сну зове труна хазяїв російського престолу.
Прокляли всі держави їх за синьогубий сказ, війну.
Ніхто не дасть рятунку їм... Свідчать всі, як присуд долі,
Хто інших позбавляє волі, все ще живе минулим.
У час важкий живемо ми у кровавому двобої.
Багато горя і біди на планеті є довкола,
Бо нелюди, звірі поряд живуть у людській подобі.
Вони вбивці, грабіжники, навіть продажні поволі.
Їх кара дістане під козацьким капелюхом небес.
Не жити оркам на волі, тож нікого Суд не мине.
До нас прийде весела весна, яка і мир принесе.
Засяє перемога - щастя в кожнім серці спалахне.