Казкар насіяв зоряних зерняток
Золотиться немов колос у полі.
Вечір кличе до гнізда ластів'яток
Єднає- лебедів кохання - долі.
О ,яка зоряна ніч видно ,як вдень!
Цвітуть у небі зорі волошково.
Соловей у гаю співає пісень
Дзвенить струна -солодить пташок мова.
По-небу пливе місяць мов корабель
Збирає закоханих в зоряну ніч.
Чекають лебеді прекрасних дів -лель
Іскряться очі щастям з тисячу свіч.
Я, виглядаю тебе під вербою
ллється зір ріка - золотий водограй.
Впаде зірка в трави зловлю рукою,
Щоб тобі подарувать -цей тихий рай.
Ти , прийдеш мила я візьму на руки
Понесу в казку , де чути цвіркунів.
Задзвенять струни мелодійні звуки
Закружляємо лебедями поміж ясенів.
ЗГАСАЄ СОНЦЕ ,ЯК ЖИТТЯ
Красень вечір взяв зірочок в торбину
Сіє по небу макові зернята.
І зорить в мій садочок на долину,
Де на ясені малі ластів'ята.
Згасає вечірнє сонце ,як життя
Догорає день запалена свічка.
І тече блаженна ріка золота
В океан ,де царює- пана нічка.
На ясені в гнізді стоїть лелека
На одній нозі побиває крильми.
Прилетіла у свій рай іздалека
Дякує за день...і читає псалми.
Вийшов пан Місяченько білолиций
Грає на золотій флейті край неба.
І кличе лель красунь на вечорниці
Дарує щастя для мене, для тебе.
Пахне медами- розмай вишневий сад
Козаче, не сиди іди гуляти! .
Тут сяє ясно зоряний променад,
Щоб у тім раю -щастя відшукати.
Згасає вечірнє сонце ,як життя
Зоряні дощі змивають мою печаль.
Тут ,у тім зеленім гаю -щасливий я...
Бо з тобою лечу до зірок у даль.
М.Чайківчанка.